Хто така Джамала? - BLIK.net.uaBLIK.net.ua

Хто така Джамала?

Викладачка консерваторії радила переможниці «Євробачення» не співати, а кричати на пляжі «Шашлики!»

Сьогодні про тріумф української співачки на «Євробаченні», якій уже встигли присвоїти звання Народної артистки України, говорить увесь світ. Кажуть про незвичайний голос, темперамент, артистизм. Але не останню роль у перемозі зіграв ще й незламний характер Джамали, повідомляє газета Експрес.

Її шлях до слави не був устелений трояндами. З дитинства вона знала, що таке важка робота, приниження від однокласників, зневага від учителів. Її зраджували навіть ті, кому вона довіряла і кого любила. Але невдачі не зупинили її. Упавши, Джамала щоразу вставала й знаходила сили йти далі. І таки дійшла до перемоги!

«У Аліма донька співає»

Вона народилася в Киргизії, у сім’ї батька — кримського татарина та мами — вірменки. Але коли Сусанні Джамаладіновій — так насправді звуть Джамалу — виповнилося дев’ять місяців, батько перевіз дружину з двома доньками й своїх батьків з містечка Ош у Мелітополь. Чому саме в це місто? Бо недалеко від рідного Криму, звідки в роки Другої світової війни депортували його бабусю з малолітніми синами. Переїхати до Криму відразу Алім не наважувався. Він розумів, що на історичній батьківщині йому не будуть раді.

Йшов 1983 рік, і не можна було вголос, при чужих, говорити про свою національність. У Мелітополі родина прожила чотири роки. Вирощували помідори й голландські тюльпани — нечувану красу й розкіш у ті часи. Назбирали трохи грошей. І в Аліма визрів план. Він офіційно розлучився з дружиною, матір’ю своїх дітей. Дав їй грошей і відправив у рідне село Малоріченське, щоб купила якийсь дешевий будинок. Всі документи дружина-вірменка оформила на своє дівоче прізвище — Тумасян. Знадобилося аж чотири довгих роки, аби вся родина зібралася у купленій розвалюсі…

Джамала потім зі сльозами згадувала, як істерично верещала господиня-росіянка, дізнавшись, що продала халупку татарам. Але змінити вже нічого не могла.

Посередині ділянки в шість соток росла величезна стара груша, яка не давала плодів. У перший день Алім спиляв її і на цьому місці заклав фундамент нового будинку — старий, по суті, не був придатним для життя. Земля була жахлива, глина навпіл із камінням. Було потрібно вкласти багато праці й сил в цю землю, щоб вона відплатила хорошим урожаєм. «Ми із сестрою Евеліною вибирали з грунту камені, — згадуватиме Джамала. — Складали в кутку двору, їх потім заклали у фундамент нашого будинку. У тата жоден камінець не пропадав даремно…»

Вона згадає, що всі гроші йшли на те, щоб зробити з будиночка недорогий готель, на кшталт хостела для відпочивальників. Переважно влітку в них зупинялись студенти, бо Алім брав недорого за кімнати. Джамала не приховує, що ходила в старому одязі, через що з неї знущалися ровесники. У школі її били, навіть розчавлювали виноград просто по обличчі. Не любили й заздрили, адже ця «зачухана татарка» брала участь у музичних конкурсах і співала. Та хто вона така?!

Її перший концерт, як вона сама каже, відбувся у три роки… вдома на табуретці. У мами з татом часто збиралося багато гостей — родичі, друзі. Вечеря перетворювалася на справжній фестиваль. Мама грала на фортепіано, тато — на акордеоні. Обидвоє вони були професіональними музикантами, мама викладала в музичній школі. І саме вона стала першою, і досить суворою, учителькою Сусанни. «Пам’ятаю, років у дев’ять прийшла зі школи й приречено сказала: «Мамо, знаєш, я, напевно, така недолуга, тільки співати й вмію, — розкаже згодом Джамала. — Знаєте, ні про що, крім музики, я не мріяла. Років у десять уявляла, як сама Елла Фіцджеральд вручає мені премію «Греммі». Вона одна з тих, на чиїй музиці я вчилася джазу».

Мамині уроки не були легкими. Дівчинці більше подобалось співати, а не вправлятися в нудних гамах і арпеджіо. Але нині вона дуже вдячна мамі за науку: 90% пісень, які виконує Джамала — її власного авторства. Як і пісня-переможець «Євробачення-2016».

Якось восьмирічна дівчинка, нагрівши воду кип’ятильником, мила посуд надворі — це був її домашній обов’язок. Тато не дозволяв користуватися хімічними плинами, бо вони шкідливі. А баранячий жир з фаянсу відмивався дуже важко. «Стою, мию тарілку за тарілкою, при цьому плачу й жалію себе, — згадує Джамала про вирішальний момент у своєму житті. — І тут до нас заходить мій учитель зі сольфеджіо та каже: «У музичну школу прислали запит із Алушти: хто поїде на конкурс «Зоряний дощ». Ти не хочеш?» Мама дозволила не домивати посуд. Витерла я руки, зачесалася, і ми поїхали в Алушту. Це був мій перший конкурс. Я посіла перше місце. І повірила в себе! Знаєте, багато татових друзів і колег на той час перебралися з Середньої Азії до Криму, усі вони знали мене. Тато грав на фольклорних весіллях ще в Середній Азії, у Криму, звичайно, теж. І я співала іноді з ним. Він усюди мною хвалився. Це називалося «у Аліма донька співає…»

Жити в Росії відмовилась

А от перший дорослий успіх прийшов до неї аж 2009-го року на конкурсі «Нова хвиля», де вона отримала Гран-прі. До цього часу за плечима Джамали вже було Симферопольське музичне училище й Київська консерваторія. Взагалі-то збиралась їхати вчитися до Москви, але тато не пустив. І добре, що не пустив — вважає вона тепер. У Києві не всі сприймали манеру її виконання.

Педагог Євдокія Колесник, яка спочатку була куратором Сусанни Джамальдінової, казала, що в неї немає таланту, що таким бридким голосом не співати треба, а хіба що викрикувати на пляжі: «Шашлики! Гарячі шашлики!» Цікаво, що пані Колесник і тепер не змінила своєї думки про Джамалу, навіть після її перемоги на «Євробаченні». Хай там як, але дівчина закінчила консерваторію із червоним дипломом. Спершу, щоправда, їй поставили «четвірку» за вокал, але наступного дня атестаційна комісія, уже без пані Колесник, змінила оцінку на «п’ятірку».

На «Нову хвилю» Джамалу витягнула хореограф Олена Коляденко, яка розгледіла неординарність у цій співачці. Її тріумф сім років тому сьогодні активно поширюють соцмережі та телебачення — там їй російське журі аплодує стоячи! Валерія — тоді ще не українофобка — ледь стримує сльози. Тіна Канделакі — ще не фанатка Путіна — підскакує від захвату. І Алла Пугачова привітно всміхається Джамалі, зачарована піснею «Ой, верше, мій верше». «Один раз ми зустрілися з Пугачовою — біля її гримерки, — пригадує Джамала. — Вона кивнула в мій бік. Потім до мене підійшли майже всі: Кобзон, Басков… Кожен щось шепотів на вухо, я не розібрала, що. Продюсер Валерії, Пригожин, терміново хотів мною займатися, біг слідом до самого готелю…»

Після перемоги її кликали в Росію. Відомі виконавці запрошували заспівати дуетом. Але Джамала відмовляла через те, що вона не співає попсу. У неї свій стиль, нехай і «не форматний».

З Оленою Коляденко вони теж розійшлися. Продюсер вимагала, щоб Джамала погасила борг тут і зараз. У список, що треба віддати, навіть внесла колготки. Права на кліпи та фотосесії не передала, навіть не передала самі фото. І робочі сайти також видалила. У Джамали був страшний період безгрошів’я — слава коштувала їй дорого. Але згодом з’явилися нові контракти й нові можливості.

Пісня «1944», з якою Джамала виступила на пісенному конкурсі в Стокгольмі — це історія її народу, її родини. Дідусь Айяр Джамаладінов пережив депортацію. У ній провів 46 років. Йому було 16, коли його, як і 180 тисяч кримських татар, примусово депортували в Киргизію. Дідусь згадував: «Відчинили двері в третій ночі, сказали, що є 15 хвилин, щоб зібратись». Енкаведистів не спинило те, що батько Айяра був у цей час на війні, у Червоній Армії.

«По моїй родині каральні органи СРСР пройшлися грунтовно, як асфальтовий коток, — вважає Джамала. — Поки прадідусь воював, його дружину з п’ятьма дітьми депортували. Їх везли в закритому вагоні три тижні. Кримські татари вже начулися про геноцид євреїв, тому готувалися до смерті й навіть не стали брати зі собою їжу та воду для довгої дороги. На руках у прабабусі померла дев’ятимісячна донька. Її не дозволили поховати, просто викинули з вагона. На щастя, залишилися четверо хлопчиків. Вони виявилися такими міцними, що не тільки пережили депортацію, але й прожили дуже довге життя. Моєму дідусеві, наймолодшому з братів, зараз 87 років. З маминого боку теж усе непросто. Вона вірменка з Нагірного Карабаху. Її справжнє прізвище — Тумасян. Коли прадідуся, заможного селянина, розкуркулили і заслали в Киргизію, в Ош, добрі люди порадили змінити прізвище. Ось так моїм предкам доводилося терпіти гоніння на національному грунті, приховувати походження, прізвища, дітей».

Після путінської окупації вона вмовляла дідуся і батьків виїхати до Києва. Тато сказав, що більше нікуди не поїде зі своєї землі. І що не так багато часу мине, як Крим знову буде українським. «Ми ж одними з перших кримських татар купили будинок у Криму, — розуміє батьків співачка. — У нас там великий сад — там інжир, хурма, гранат… Батьки власними руками зводили будинок і вирощували сад, а тепер я просила за секунду відмовитися від усього цього… Неможливо ось так все кинути. Вони не бояться навіть, скажімо, померти, якби страшно це не звучало, але відмовляються залишити цей будинок, свою батьківщину».

«Це в мене страх втратити свободу»

Джамала завжди відкрито розповідає в інтерв’ю про свої успіхи на сцені, охоче ділиться творчими планами, однак ніколи не говорить про особисте життя. Втім, не так давно вона поділилась історією свого кохання.

Вони разом училися в консерваторії. А коли закінчили її, Джамалі зробили приголомшливу пропозицію — запросили до опери в Швейцарію. Але її коханий злякався. «Ти ж розумієш, що це кінець… Кінець нашим стосункам… Я не хочу втрачати тебе!» Він покликав її заміж, вона погодилася і відмовилася від Швейцарії. Але дуже скоро обоє відчули, що щось не складається між ними. Можливо, вона не могла пробачити йому, що зламав її мрію. А він винив себе в цьому й дратувався при кожній нагоді. Вони розійшлися. Він одружився. Джамала залишилась сама і зосередилась на музиці, намагаючись не пускати в своє серце чоловіків. Щоб більше не ранили.

Втім, три роки тому Джамалу знову покликали заміж. Вона взяла перстень, сказала «так», але попросила трохи почекати з весіллям. І цей чоловік чекає… Вона не називає його імені, не з’являється з ним на людях. Не хоче чуток і домислів. Просто кохає. «Це у мене, мабуть, якийсь страх втратити свою свободу, — припускає артистка. — Але він мене терпить… Я навіть розповіла нареченому про те перше кохання. Вважала, що мушу це зробити. Він не ревнував. І виявилося, що він навіть були знайомий з тим хлопцем. Зараз ми щасливі, а це головне».

Так, вона вміє бути щасливою. Не боятися труднощів. Не співати під чужу дудку — у прямому розумінні цього вислову. І недаремно сьогодні пісня Джамали на вустах мільйонів людей: і в рідному Криму, і в Україні, і далеко за її межами. Дякуємо, Джамало!

Ірина ЛЬВОВА

Експрес

Мітки:



Написати свій коментар

Будь ласка введіть Ваше ім’я

обов’язково

Будь ласка введіть справжній email

обов’язково

Будь ласка напишіть коментар


Загрузка...


Це теж цікаво

467 499 176

Ми у Facebook

BLIK.net.ua © 2015 – 2017 Всі права застережено

BLIK