Чому більшість жінок не впевнені в собі? - BLIK.net.uaBLIK.net.ua

Чому більшість жінок не впевнені в собі?




Ця стаття особиста, але вона — для більшості з нас.

У своїй психотерапевтичній практиці, та й просто в повсякденному житті я вкрай рідко зустрічала по-справжньому впевнених у собі жінок.

Не самовпевнених, з роздутим «его», які всім своїм виглядом показують «Ей! Зверніть на мене увагу! Всі люди як люди, а я — богиня! ». Цей варіант якраз про низьку самооцінку.
А жінок, що дійсно цінують себе, слідують своїй природі, які слухають своє серце і інтуїцію, які поважають своє тіло. Можливо, ви зустрічали або мали щастя спілкуватися з подібною дамою.

Така не прагнутиме привернути увагу всіх навколо і закохувати в себе кожного. Вона не стане включатися в безглузду конкуренцію з іншими жінками і тим більше чоловіками. Здаватися ідеальною, намагатися відповідати, прагнути подобатися більшості, намагатися утримати чоловіка — це не для неї. Поруч з нею ви відчуєте глибоку повагу як і її особистості, так і своєї власної.

Знаєте, ми живемо в такому світі, де жіноча природа зґвалтована.

Я не хочу детально вдаватися в причини цього явища, але факт залишається фактом — більшість жінок відчувають себе незатишно у власному тілі, не вважають себе такою вже великою цінністю, знаходять в собі недоліки як в зовнішності, так і в усьому іншому.

Як багато існує концепцій і версій, якою має бути ідеальна жінка, мати, дружина, подруга. Що не стаття, то рекомендації про те, як би себе підправити, в якому місці «скластись», що заборонити собі робити і відчувати, щоб інші (та й ти сама) могли оцінити ступінь твоєї жіночності.

І ось у кожної з нас є своєрідна лінійка, яку ми докладаємо до всіх сфер життя, вимірюючи свої і чужі пропорції, ступінь відповідності нормам, порівнюючи себе з іншими людьми і своїми власними уявленнями про те, яка я повинна бути.

Ми, жінки, самі забуваємо про свою природу.

Найстрашніше те, що замість співпраці, взаємної поваги до різниці кожної з нас ми вплутується в нескінченну конкуренцію один з одним, підтримуємо спільні страхи.
Як наслідок цього, в моді — не бути собою, а бути схожою на когось.

Ми самі вселяємо собі неживі стереотипи.

Наприклад, що старіти — це страшно.
Бути не заміжньою після 30 — фу, ганьба!
Займати керівну посаду — ти чоловік у спідниці.
Важити більше 50 — 60 — 70 кг — який жах!
Мати багато сексуальних партнерів — бл..ь, не спати ні з ким — щось з тобою не так.

Список можна продовжувати нескінченно. Жінка налякана, у власних комплексах, що сумнівається в собі — це жінка зручна і контрольована. Тому так старанно і повсюдно підтримується міф про те, що бути такою, яка ти є — не супер. Це прекрасний ґрунт для маніпуляцій як з боку чоловіка, сім’ї, так і суспільства в цілому. Адже завжди можна нагадувати про твою недосконалість, давлячи на почуття провини і сорому.

Зверніть увагу на те, як більшість дам намагається «заслужити» любов. І не тільки партнера, але і оточення. Багато хто живе з відчуттям «щось зі мною не так». Повірити в те, що я вже хороша і гідна любові і поваги така, яка є на сьогоднішній день — часто буває складним завданням. В голові, звичайно ж, у кожної з нас є думка, що себе треба любити, тоді полюблять і інші. Найцікавіше, що стимулом себе любити є не бажання бути собою, а саме залучення любові іншого об’єкта. Акцент з себе знову йде кудись назовні.

Однак рано чи пізно настає момент, коли ти розумієш, що більше не можеш терпіти насильства над собою. Не можеш нескінченно себе вдосконалювати і втискувати в стандарти і чужі уявлення про ідеал нехай навіть значущих для тебе людей. Ти переконуєшся щиро і безповоротно, що це все не працює і не робить тебе більш щасливою.

Ти починаєш відчувати дикий голод за собою справжньою. Чого б тобі цього не коштувало, ти маєш намір повернути втрачений зв’язок зі своєю внутрішньою суттю, інтуїцією, тілом.
Ти розумієш, що власне щастя — тільки в твоїх руках, і найближча і важлива людина для тебе в цьому світі — ти сама. І суддя, і кат, і турботлива мати в одній особі.
Ти приймаєш просте рішення — перестати вічно шукати в собі недоліки, критикувати себе, порівнювати з іншими і терпіти те, що заподіює тобі страждання і змушує сумніватися в твоїй цінності. Ти стаєш незручною для інших, неідеальною.

Але якщо дієш з своєю суттю — у тебе немає навіть сумнівів, що чиниш якось не так. І тоді оточення твоє змінюється. Тебе або приймають такою, яка ти є, або люди, які не готові бачити твою справжню природу, йдуть з твого життя.

У цьому багато свободи і правди. Звільняється простір не для всіх, а для тих, хто близький з тобою по духу, поглядах, цінностях. У такому оточенні тобі не потрібно натягувати на себе чужий одяг, щоб подобатися. Залишаючись собою, ти відчуваєш єднання зі світом через прийняття тебе іншими людьми.

І щодо інших людей відбуваються дивовижні метаморфози. Дозволяючи бути недосконалою собі, ти дозволяєш те ж саме тому, хто поруч. Не вимагаючи, не засуджуючи, не чекаючи.

У кожної з нас до самої себе свій шлях.

Хтось іде довго і витіювато, хтось прямо і стрімко.
Всяка дорога хороша, адже ми самі її собі вибираємо. Але відчувши лише один раз в житті смак себе самої, власної цінності, не прив’язаної до досягнень, глибокої поваги до своєї жіночої суті, ти вже не зможеш забути цього стану. Виходячи з нього, ти будеш сумувати за собою і хотіти повернутися знову. І тоді дивним чином розгортається все твоє життя і простір навколо.

Автор: Грицишин Алевтина







Мітки: , ,



Написати свій коментар

Будь ласка введіть Ваше ім’я

обов’язково

Будь ласка введіть справжній email

обов’язково

Будь ласка напишіть коментар


Загрузка...


Це теж цікаво

467 499 176

Ми у Facebook

BLIK.net.ua © 2015 – 2017 Всі права застережено

BLIK