Гірка правда про тридцятирічних - BLIK.net.uaBLIK.net.ua

Гірка правда про тридцятирічних




Якщо ви народилися в 70-80-ті роки, і вважаєте себе зрілими людьми, то цей текст про вас. Ви щодня ходите на роботу, але до цих пір не заробили нечуваних грошей? Рутина не приносить радості, і ви впевнені, що народжені для кращої долі? Тоді слухайте про себе гірку правду, і нічого крім правди …

Пастка високих домагань, або чому ми ніколи не будемо щасливі?
Покоління наших бабусь рідко мріяло про принців, закордонні курорти або навіть про келих мартіні. Все це здавалося недосяжною розкішшю. Бабусі раділи мирному небу, можливості заробити шматок хліба, стабільній роботі. Раділи, в принципі, практично будь-якому чоловікові — з тих років прийшло знамените: аби не пив і не бив. А більшу частину часу, вільного від важкої праці і народження дітей, вони витрачали на те, щоб облаштувати затишок, як каже Мінаєв, «з гівна і павутинки».

Наше покоління не пам’ятає тих голодних часів. Сьогоднішні 30-річні навіть не пам’ятають толком лихих 90-тих: їх вони зустріли дітьми. Тому багато вимагань сучасних внуків бабусям здаються надмірністю. Внучки не хочуть працювати на заводі або на будівництві. Вони взагалі працювати не хочуть — хай гастарбайтери працюють.

Чоловіки мріють бути олігархами сидячи на жопі рівно, працювати руками не хочуть, з презирством ставляться до роботи. Вони краще будуть півдня грати в комп’ютер на посаді менеджера, ніж впахувати руками. Жінки ще гірші. Ідеальною успішною вважається нероба, яка паразитує на олігархові, утриманка. Причому, в утриманки ломляться хто завгодно, ігноруючи всі закони попиту і пропозиції. Ринок перенасичений хижими ледачими бабищами. Звичайно, поставивши собі нижньою планкою Бреда Піта, вони ніколи не будуть щасливі. Навколо завжди будуть одні козли.

Порівняйте огрядні 2000-ні та навіть сьогоднішню турбулетність країни з усіма іншими роками в її історії з початку століття. Об’єктивно, жити стало краще і легше. Суб’єктивно — звідусіль лунають реквієми по надіях. Це стогнуть невизнані генії. Невизнані і самопроголошені. Ніхто не хоче бути простішим.

Пересиченість.

Ще однією причиною всіх наших нещасть я оголошую пересиченість. Пам’ятаєте, якою смачною здається в поході тушонка з картоплею на вугіллі. Яку насолоду приносить пущена по колу гуртка спирту? А тепер порівняйте це з тим почуттям, яке ми відчуваємо в ресторані, коли мохіто вже задовбав, а мартіні не виявилося в наявності. Бари вже не знають, чим нас здивувати. Восьминоги в кожному супермаркеті. Там же екзотичні фрукти, алкоголь річками …

Ми зажрались, панове. Ми занадто багато і смачно жрем, нам дуже легко все дістається. Ми не цінуємо шмотки з минулої колекції, забувши як наші бабусі штопали шкарпетки. Ми ниємо, що нам погано, в комфортних автомобілях з кондиціонерами. Ми взагалі завжди ниємо і жеремо. Нам вічно мало, нічого не дивує.

Правильно казав Мавроді — де пересиченість, там утворюється вакуум. Не даремно він, знову відбудувавши свою піраміду в ПАР, носить той же спортивний костюм і ловить рибу.

Щоб бути щасливим, треба себе обмежувати. Не дарма в будь-якій релігії існує піст. Чим людина голодніша, тим смачніша їжа. Коли людина сита, їжа без смаку, а душа нещасна.

Егоїзм.

Нас чомусь виховували так, що нам всі повинні. Ми не ходили в школу за 5 кілометрів, вгризаючись в граніт науки. Вчителі в дзьобі приносили нам знання. Ми не допомагали батькам у полі — нас завжди забезпечували гарячим сніданком. Багато із нас не хочуть дітей. А навіщо піклуватися про когось? Інфантильні чоловіки чекають турботливу матусю. Жінки чекають розумово відсталого олігарха, щоб застрибнути йому на шию і не працювати. Ніхто не хоче робити, дарувати, віддавати!

Ми лаємо уряд, багатьох президентів, виттям, що в країні бардак? А хто ми самі, панове? Хто, якщо подивитися правді в очі? І чого ми варті насправді?

Автор: MORENA_MORANA





Мітки: , , ,



Усього коментарів: 3Написати свій коментар
  1. Згодна на 100%. Автору хвала!

  2. Ваша стаття Автор, чик- чирик, піздик ку-ку. Половина людей в 30 -ти річному віці не може нормально існувати, і вже таке враження, коментуючи вас, скоро будівлі будимо булувати з гівна і павутинки. Половина мої х знайомих, не може собі дозволити більше ніж картоплю і борщу. Яке там мартіні. В крайньому випадку, водка з колою. Стаття дурнувата і дратує. Особливо в кінці робочого дня.

  3. Згодна з автором лише частково. Щось сильно його понесло. Порвняння працьовитих бабусь з ледарями, яким «набридло мартіні» неправильне. Далеко не кожен може дозволити собі посидіти в ресторані. Ледарі були в усі часи. І багаті ледарі теж були в усі часи.
    «Ніхто не хоче бути простішим.» — чому ви ЗМІ не звинувачуєте у нав*язуванні стереотипів? Чому пара, яка хоче прожити життя без дітей вважається поганою? Тут навпаки, радіти треба: 1.Не будуть дитину вважати тягарем, зриватися і т.д. 2.На Землі і так ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ!
    «Вони краще будуть півдня грати в комп’ютер на посаді менеджера, ніж впахувати руками» — мабуть це тому, що зарплатня у менеджера вища ніж у селянина, і умови проживання в місті і селі значно відрізняються.
    «однією причиною всіх наших нещасть я оголошую пересиченість» — тут я не згодна. Якщо клієнт ресторану перепробує всі страви (припустимо, є лише 1ресторан у місті) , наступного дня він не залишиться голодним, а піде по другому колу!
    «Ми лаємо уряд, багатьох президентів, виттям, що в країні бардак?» — а тут автор закликає читачів закрити очі на грабіж та бездіяльність тих, хто мав би це припинити!

Написати свій коментар

Будь ласка введіть Ваше ім’я

обов’язково

Будь ласка введіть справжній email

обов’язково

Будь ласка напишіть коментар


Загрузка...


Це теж цікаво

467 499 176

Ми у Facebook

BLIK.net.ua © 2015 – 2017 Всі права застережено

BLIK