Як діагностувати трудоголізм і як з ним жити

Якщо на одному полюсі — хронічний прокрастинатор, то на іншому — запійний трудоголік. Нічого смішного, до речі. Трудоголізм — така ж залежність, як ніжна прихильність до пляшки або до покеру — і вона точно так само може зруйнувати твоє життя.

Середній українець працює близько 2000 годин на рік, і це вже дуже багато — в США, наприклад, працюють тільки 1700 годин і вже скаржаться на те, що зовсім вичавлені. Але 2000 годин — це офіційна цифра, яка випускає з уваги регулярні і ніким не фіксовані переробки, копання в робочій пошті на сімейному пікніку і переговори з особливо лютими клієнтами по неділях.

Істинний трудоголік може скаржитися на втому, боса-звіра і підлеглих-тупиць, але зупинитися і вимкнути комп’ютер він просто не може. Тому що його від усього цього парадоксальним чином пре. «Молодець!» Трудоголікові здається, що якщо він пригальмує на хвилинку, то і все його життя завмре і втратить сенс.

6 ознак трудоголіка

Фігове здоров’я. І не від природи, а через роботу. Ти точно знаєш, що біль в спині — результат щоденного 14-годинного сидіння за комп’ютером, червоні очі — від того ж, бутерброди і чіпси довели тебе до прищів і гастриту, а загальна нервозність — побічний ефект регулярних переробок. Але ти нічого з цим не робиш. І якщо лікар скаже тобі, що сидячий спосіб життя тебе вбиває, ти знижеш плечима і повернешся в рідне крісло.

Робота відволікає. Може, ти надто вже близько до серця сприйняла пораду «Зануртесь по вуха в роботу і смуток відпустить». Після сварки з близькими близькі йдуть пити валер’янку, а ти йдеш доробляти макет. А може, ти чіпляються за рятівний макет при перших ознаках грози. Ще жодного конфлікту немає, але ось-ось він вибухне. А якщо ти втечеш за комп’ютер, то там ти в цілковитій безпеці — чарівна фраза «Я працюю» перетворює тебе в людину-невидимку.

Думками ти завжди з нею. Якщо хтось добрий взяв тебе за шкірку, висмикнув з офісу і забрав на пленер, ти нервуєш. Навколо метелики пурхають, самокати катаються, морозиво капає на босі ноги в капцях, а ти хвилюєшся — але ж ти б зараз могла не фліртувати і грати в цей безглуздий бадмінтон, а доробляти звіт! А то і два звіти зробити!

Тобто взагалі завжди. У тебе потроху відсихають комунікативні навички. На питання «Як справи?» Ти пускаєшся в міркування про роботу, та й сама питаєш тільки про неї. Тому що вже просто не можеш придумати іншу тему для бесіди.

Ти не можеш відмовитися від роботи. Навіть якщо твій день вже розписаний похвилинно з 00:00 до 24:00. Якщо хтось запропонує тобі попрацювати ще трохи, ти вчепишся в цю можливість, як бультер’єр. Навіть якщо ця робота забирає час для сім’ї та сну. Нічого, цілком можна спати і 3 години на добу. Історія знає приклади.

Робота — завжди твій перший вибір. Якщо у тебе якимось дивом, таким, що суперечить законам фізики, утворюється вільний час, ти йдеш працювати. Або плануєш робочий день. Або хоча б думаєш про нього. Ну а чим ще займатися? Читання, кіно, балаканина з друзями і секс — це розбазарювання часу.

Що з цим робити?

Шукай першопричину

Трудоголізм рідко ходить поодинці. У 35% бідолах знаходять обсесивно-компульсивний розла. Це він змушує людей мити руки 58 разів на день — розумом людина розуміє, що руки вже чисті, але мозок не дає сигнал «Молодець, все правильно зробив». З трудоголізмом виходить та ж фігня — ніякі досягнення не дають почуття задоволення собою і дозвіл взяти пиріжок з полички.

Ще близько 30% трудоголіків демонструють явні ознаки синдрому дефіциту уваги, їм просто неможливо сконцентруватися на чомусь одному. І, нарешті, у 9% — явна клінічна депресія.

Це порочне коло — нервові розлади штовхають тебе в безодню роботи, безодня роботи провокує погіршення розладів.

Ефективніше почати розбиратися з головою, а вже потім коригувати свою поведінку. Так що тобі пряма дорога до психотерапевта чи психіатра.

Плануй день

Але не перетворюй його в нескінченний товарний поїзд завдань. Перепочинки повинні бути прописані в ньому точно так само, як зустрічі та переговори. Нехай хоч вся контора котиться в тартарари і Годзилла жере комерційного директора, а у тебе в 14:00 до 15:00 обід.

Перерви повинні бути регулярними, наприклад, хоча б по 5 хвилин, але кожні півгодини. Про всяк випадок уточнюємо: бесіда про маркетингову політику в курилці — це не перепочинок. Перепочинок — це п’ятихвилинка котиків в YouTube.

З’ясуй, від чого ти ховаєшся

Найчастіше трудоголіки працюють, як раби на галерах, не тому, що закохані в свою професію, а тому, що офіс — надійний притулок від особистих проблем, непростих розмов і сімейних конфліктів. Це карт-бланш для ігнорування будь-яких неполадок — людину, завантажену роботою, як і хворого, ніхто не чіпатиме.

Текст: Ольга Лисенко

Мітки:



Написати свій коментар

Будь ласка введіть Ваше ім’я

обов’язково

Будь ласка введіть справжній email

обов’язково

Будь ласка напишіть коментар


Загрузка...


Це теж цікаво

Ми у Facebook

BLIK.net.ua © 2015 – 2017 Всі права застережено

BLIK