Як допомогти дитині бути впевненою в собі





Ідея ведучої блогу про виховання дітей і мами Тетяни Іванко про те, як виділені помилки впливають на подальше сприйняття дитиною світу, вже випробувана багатьма батьками. У міркуваннях автора є частка істини:

«Почну трохи здалеку. Моя дочка практично не ходила в школи раннього розвитку. Я займалася з нею сама. Коли ми тренували руку перед школою, то наш зошит виглядав ось так:

copybook

Бачите різницю? Я не підкреслювала їй червоною ручкою помилки. Я виділяла зеленою ручкою ті букви і гачечки, які виходили у неї добре. Вона це дуже любила і завжди після кожного рядка просила: «Мам, яка вийшла краще за всіх?» І так раділа, коли я обводила кращу букву зі словами: «Ідеально!»

У чому різниця між підходами? Зрозуміли вже?

У першому випадку концентруємося на помилках. Що відклалося у вашій фотопам’яті? Правильно, ті букви, які написані неправильно. Чи побачили ви за цими червоними підкресленнями ідеально написані літери? Ні! Хочемо ми чи ні, але підсвідомо ми запам’ятовуємо те, що виділено.

У другому випадку ми концентруємося на тому, що зроблено правильно! Ми отримуємо зовсім інші емоції, інше сприйняття. Хочемо ми чи ні, але підсвідомо ми прагнемо повторити те, що було ідеальним! Це зовсім інша внутрішня мотивація — не прагнення уникнути помилки, а прагнення зробити добре!

А тепер увага, питання: як виділені помилки в зошиті впливають на подальше доросле життя?


Відповідь очевидна.
Ми з дитинства звикаємо концентруватися на недоліках, на тому, що неправильно, на тому, що нам здається поганим. Нас привчали до цього в школі за допомогою червоної ручки, нас привчали до цього вдома, коли частіше робили зауваження за те, що зроблено неправильно, ніж хвалили за те, що ми зробили добре.

З 20 написаних в ряд гачків підкресленим був тільки один. Тобто 19 були написані добре, а 1 — неідеально.

Чому ж ми сконцентровані на цьому одному?

Ось ця звичка (виділяти червоним погане), яку ми виношуємо з самого дитинства і яку ніяк не витравити з нашої свідомості в дорослому віці, і стає найчастішою причиною незадоволеності в житті.

На чому фокус, то і зростає. На що спрямована увага, то і збільшується. З дитинства все починається, з дитинства ми перетягуємо в доросле життя всі наші звички і навички, і не всі з них служать нам добру службу.

Впроваджуючи принцип «зеленої пасти», ви побачите, що навіть якщо ви не вказуєте дитині на помилки, вони поступово йдуть самі собою, тому що дитина прагне зробити відмінно сама, зі своєї доброї волі.

Автор: Тетяна Іванко





Мітки: , ,



Написати свій коментар

Будь ласка введіть Ваше ім’я

обов’язково

Будь ласка введіть справжній email

обов’язково

Будь ласка напишіть коментар


Загрузка...


Це теж цікаво

Ми у Facebook

BLIK.net.ua © 2015 – 2017 Всі права застережено

BLIK